Млодницький Тадеуш

Тадеуш та Стефанія Млодницькі проживали в містечку Миколаїв на Львівщині. Тадеуш був органістом у місцевому римо-католицькому костелі. На початок війни подружжя мало трьох дітей: Станіславу, Йосипа й Тадея. У 1942 р. народився Антон. Родина мешкала в маленькому будиночку на території обителі, який виділили Тадеушу для господарських потреб.

Під час нацистської окупації це помешкання стало сховком для двох єврейських сімей та втікача із Львівського гетто.

«Батько йшов по вулиці. Йому назустріч ішов незнайомий чоловік. То був Мордехай Саурхафт. Батько йому вклонився, й тому чоловіку сподобалось, що з ним так чемно привіталися. То він і наважився звернутися. Розповів, що утік із гетто і шукає, де сховатися… Мій батько був дуже учинний. Він усім допомагав. Він не дивився ні на національність, ні на що. То була така людина, яка всім допомагала…» Зі спогадів Станіслави Христофорової (Млодницької)

Тадеуш Млодницький запропонував незнайомцю приєднатися до євреїв, які переховувалися в його майстерні при костелі. Разом вони зробили підземний льох – на випадок облав. Попередженням, що на подвір’ї з’являються чужі, був гавкіт собаки. Ризикуючи життям, подружжя Млодницьких майже два роки переховувало сімох євреїв.

«…Я була маленька і не пам’ятаю добре. Але пригадую, що тато мені говорив нікому нічого не розповідати. Мене навіть до дітей не пускали бавитися, щоб я не видала їх. Якось тато пішов купувати їжу, то в нього поцікавилися, навіщо стільки їжі купує. Але він нічого не боявся, бо вірив у Бога. А якщо є віра, то нічого не страшно. Бог нікому зла не хоче…» Зі спогадів Станіслави Христофорової (Млодницької)

По війні врятовані емігрували за кордон. Мордехай Саурхафт, який переїхав до Америки, підтримував зв’язки зі своїми рятівниками.

28 червня 1978 р. Яд Вашем удостоїв Тадеуша Млодницького звання Праведника народів світу.